Верховна рада ухвалила закон про мобілізацію, який протягом останніх місяців був предметом запеклих суперечок в українському політичному середовищі та суспільстві.
11 квітня Верховна рада України в цілому ухвалила в другому читанні законопроєкт про мобілізацію №10449. Його підтримали 283 нардепи.
Українська влада називає його надзвичайно важливим для відбиття російської агресії, проте немає однозначної думки щодо того, чи здатний документ впоратися з нею. Його критикують за відсутність термінів демобілізації і жорсткі норми щодо покарання ухилянтів. Про це пише українська служба BBC.
Закон головним чином спрямований на те, щоб поставити на облік усіх військовозобов’язаних і оновити їхні дані. Це спростить для влади процес мобілізації, оскільки ТЦК матимуть актуальну інформацію про потенційних новобранців.
Громадяни повинні самі звернутись до військкоматів для отримання військово-облікових документів, а не співробітники ТЦК «виловлюватимуть» їх на вулицях, як часто відбувається зараз.
Чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника.
Також чоловіки повинні мати і носити при собі військово-облікові документи та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Без цих документів українці за кордоном не зможуть оформити паспорт чи отримати консульські послуги.
Місцеві державні органи зобов’язані сприяти мобілізації.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть в добровільному порядку зареєструвати свій електронний кабінет.
Замість строкової служби закон вводить «базову військову підготовку» для громадян. Вона триватиме 5 місяців. Її можна пройти під час навчання у ВНЗ або в тренувальних центрах ЗСУ. Така підготовка почнеться з 1 вересня 2025 року.
Військкомат зможе звертатись в поліцію з проханням затримати ухилянта. Якщо таке неможливо, то в такому випадку ТЦК надсилає громадянину рекомендований лист з вимогою з’явитись у військкомат. Такий лист вважається врученим, навіть якщо людина фізично його не отримала.
Якщо після цього вона добровільно протягом 10 календарних днів не з’явиться в ТЦК, то військком має право звернутись до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.
Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції.
Ті, хто ухиляються від мобілізації, матимуть проблеми із законом. Зокрема, проєкт закону пропонує дозволити ТЦК через суд позбавляти ухилянтів водійських прав. Також на них очікує суттєве збільшення штрафів.
Питання штрафів прописане в іншому законопроєкті №10379, який 10 квітня був ухвалений лише в першому читанні. Згідно з його нормами, штрафи за ігнорування вимог ТЦК зростуть в 10 разів, порівняно з чинними.
Так, за порушення громадянами правил військового обліку під час воєнного стану вони можуть отримати штраф від 17 тисяч до 25,5 тисяч гривень, а підприємства і чиновники – від 34 до 59,5 тисяч.
Але при цьому із законопроекту вилучили норму про кримінальне покарання для громадян, що уникають мобілізації. Спочатку в документі пропонувалось карати їх тюремним ув’язненням на 3-5 років, а штрафи мали бути ще вищими – аж до 200 тисяч гривень.
Зараз штрафи для громадян за порушення правил військового обліку в особливий період складають від 1700 грн до 3400 грн.
Кого не призвуть?
Проєкт закону передбачає, що низка громадян можуть отримати відстрочку від мобілізації.
Зокрема, мова йде про осіб з інвалідністю, батьків трьох і більше неповнолітніх дітей (крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів), тих, хто самостійно виховує неповнолітню дитину.
Також від мобілізації звільняються усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю і недієздатних осіб, громадяни, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти.
Бронь можуть отримати співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їхні помічники (не більше двох), керівники міністерств і їхні заступники, очільники судових органів і судді, дипломати і посли, представники місцевої влади, члени Рахункової палати.
Призову на військову службу не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, аспіранти, а також наукові і науково-педагогічні працівники, які працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75% ставки.
Лише за бажанням можуть мобілізувати людей з інвалідністю; звільнених з полону; громадян віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку.
Окремо в законі прописується, що всі мобілізовані мають пройти військовий вишкіл, а також мають право самостійно звернутись до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК.
Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, яка була в першій версії проєкта, в останній момент виключена із документа. За цю правку проголосували 227 депутатів з 226 необхідних.
Після ухвалення закону його має підписати спікер Верховної ради. Далі документ попрямує на підпис президенту. Закон набуде чинності через місяць після того, як Володимир Зеленський поставить під ним свій підпис.
Більше новин про події у Канаді читайте на UkrNews.ca.
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook, Х, Instagram, Telegram та Threads.
