У січні 2022 року Канадсько-Українська фундація та Конґрес Українців Канади вже готувались до російського вторгнення. Там заздалегідь зібрали раду директорів і заснували платформу «Гуманітарний заклик» (Ukraine Humanitarian Appeal), яка ще в січні почала збирати гуманітарну допомогу для України. 27 лютого перші вантажі були доставлені в Україну. Багатолітній голова правління Канадсько-Української фундації Віктор Гетьманчук в інтерв’ю «Українській правді» розповів про це, а також про проєкти фонду, діаспору, донорів та майбутній розвиток України.
– Як так сталося, що ви заздалегідь почали готуватися до війни в Україні, коли в самій країні багато хто ставив під сумнів вторгнення?
– Ми дуже уважно ставимось до інформації американської розвідки, слухаємо заяви українського уряду та аналізуємо заяви російського керівництва. До того ж я як голова правління CUF брав участь у засіданнях національного кластера системи охорони здоров’я України, де ми обговорювали багато питань з українськими високопосадовцями. Для нас вже тоді було очевидно, що путін не грається.
Тому ми в діаспорі й почали готуватись. Ми хотіли допомагати на тих ділянках, де, умовно, державі складно, або не знаходиться ефективне рішення. Наприклад, нам разом з партнерами вдалося швидко розгорнути доставку продовольчих наборів в області, які перед усім приймають внутрішніх переселенців, та в деокуповані звільнені регіони. За цей час ми передали 160 тонн продуктів. Це набори з їжею по 14 кілограмів, які ухвалені Всесвітньою організацією здоров’я і дають можливість прожити 3 тижні родині з двох людей.
Ми будемо продовжувати постачання стільки, скільки в цьому буде потреба. Більш того, ми намагаємось купувати продукти саме в українських виробників, вирішуючи не тільки питання з харчами, а також допомагаючи локальній економіці. Ми вже витратили 7 мільйонів канадських доларів тільки на харчі.
– В Україні зараз головне завдання для цивільних людей – пережити зиму. І є ситуації, коли харчі є, а немає по 70 годин світла.
– Ми теж це багато обговорюємо. Ще в жовтні-листопаді почали шукати українського виробника чавунних печей. Ми шукали печі не тільки для обігріву, а щоб там був вбудований елемент, на якому можна готувати їжу. І це два виробники в Україні, яким ми допомагаємо відроджувати українську економіку. Зараз ми вже замовили 2 000 печей.
Ми піклуємося орієнтовно про 2500 людей похилого віку. У найближчі пів року ми забезпечимо їм харчування, гігієнічні засоби, відремонтуємо їхні будинки. Отож, це ще один напрямок.
– Чи вкладаєте ви зараз у відбудову зруйнованого житла?
– У нас розроблена програма підготовки до зимового періоду на 5 мільйонів доларів, однією складовою якої є житло. Постає питання: чи інвестуватимемо ми гроші в модульні будинки, які можна розібрати та використати повторно, чи ми переобладнаємо наявні будівлі, як-от школа чи лікарня, для розміщення внутрішньо переміщених осіб? Ми все ще займаємося розрахунками.
Я вважаю, що ми, ймовірно, спершу забезпечимо генераторами будівлі. Зараз ми вже передали 15 потужних генераторів, які використовують енергетики в процесі роботи над відновленням пошкоджених електромереж. Ще 35 генераторів зараз на під’їзді до України і вже 60 доставлені в ключові лікарні, які це потребують. І ще 87 генераторів незабаром передадуть українським захисникам.
– Пане Вікторе, як ви вважаєте, яка проблема буде найболючішою для українського суспільства після закінчення війни. До чого, на ваш погляд, людям готуватись?
– Потрібно готуватись до Перемоги, а опісля – до важкої праці. Як тут може допомогти діаспора? Своїми знаннями та своїми кадрами. Ми розуміємо, що після війни буде багато людей з ПТСР (посттравматичний стресовий розлад). Ще у 2015 році ми розпочали психологічну роботу з вдовами та сиротами.
Зараз ми навчаємо психологів в Україні. Тому запровадили в Україні навчальну програму для професійного розвитку українських психологів, засновану на конкретних випадках. Зараз ми фінансуємо дворічну програму для 120 психологів.
Вони зможуть працювати із близько 5500 людей під час проходження свого стажування. В додаток до цього, ще у 2015 році ми розпочали програму для дітей, які отримали психологічні травми внаслідок війни. Також разом із партнером ми будемо обслуговувати 9900 дітей протягом двох років. Ми знаємо, що проблема психічного здоров’я буде довгостроковою. Отже, ми працюємо не лише з перспективою на період шести місяців; ми вже взяли на себе зобов’язання на два роки. І я впевнений, що ця програма працюватиме й далі.
– До чого ви ще готуєтесь?
– На випадок непередбачених ситуацій ми закупили ліків на суму 700 тисяч доларів, і зараз вони відправлені на склад в Україні, після чого будуть доставлені до 78 різних лікарень, коли будуть потрібні. Кожна коробка, яку ми придбали, матиме спеціальний штрих-код, який вказуватиме, що вона надійшла від благодійної організації, і я отримуватиму звіти про те, куди саме яка саме коробка потрапила.
– Які у вас очікування від українців? Якою бачите перемогу?
– Ми із захопленням дивимось на те, як наша нація виборює своє право на існування. Зараз 40 мільйонів українців борються за майбутнє 8 мільярдів людей на планеті. Українці сьогодні на передовій боротьби за те, яким шляхом піде розвиток людства.
Після перемоги України буде бум на відбудову. Що ми, як українська діаспора, можемо собі дозволити будувати? Ми не можемо конкурувати з МВФ і Світовим банком, але ми повинні мати програму, за якою ми можемо сказати громадянам України: «Ми йдемо до вас».
Більше новин про події у Канаді читайте на UkrNews.ca
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook, Twitter та Instagram
