Канада робить значну ставку на імміграцію, щоб заповнити прогалину в економіці, яка виникла через вихід на пенсію покоління бебі-бумерів. Утім, не всім у країні подобається така політика. Пише про це Робін Левінсон-Кінг у матеріалі для BBC News.
Раніше цього місяця уряд оголосив про план щодо прийому 500 000 іммігрантів щороку до 2025 року, тобто протягом наступних трьох років до країни має прибути майже 1,5 мільйона людей.
За цим планом Канада щороку прийматиме приблизно у вісім разів більше резидентів – на долю населення – ніж Велика Британія, і в чотири рази більше, ніж її південний сусід Сполучені Штати.
Але нещодавнє опитування показує, що так багато приїжджих хвилює канадців.
Великі ставки
Протягом багатьох років Канада намагалася залучити іммігрантів, які матимуть дозвіл на постійне проживання, але не є громадянами, – щоб підтримувати зростання населення та економіки. Минулого року країна прийняла 405 тисяч постійних жителів – найбільше за всю її історію.
Причини певною мірою криються в простій математиці. Як і в багатьох західних країнах, населення Канади з низьким рівнем народжуваності, поступово старіє. Це означає, що якщо країна хоче зростати, а не скорочуватися, їй доведеться залучати іммігрантів.
Згідно з пресрелізом уряду, на імміграцію вже припадає практично весь приріст робочої сили в країні, а до 2032 року очікується, що вона також буде відповідати приросту всього населення країни.
Раніше цього місяця уряд оголосив, що до 2025 року він сподівається приймати 500 000 нових іммігрантів на рік, що приблизно на 25% більше, ніж у 2021 році.
Унікальне місце в світі
Сьогодні приблизно кожен четвертий канадець – це іммігрант, що є найвищим показником серед країн Великої сімки. Наприклад, у США, які називають світовим “плавильним котлом”, іммігранти становлять лише 14% населення.
Такий самий відсоток переселенців і у Великій Британії.
Мадлен Самптіон, директорка Міграційної обсерваторії Оксфордського університету, пояснює, що ці цифри не означають, що Велика Британія відстає в імміграції, а радше, що Канада є дещо винятком.
Сполучене Королівство, невеликий острів з удвічі більшим числом жителів, ніж Канада, вже має високу щільність населення, у той час як Канада, населення якої становить трохи більше 38 мільйонів осіб і є однією з найбільших за площею країн світу, має куди розвиватися.
“Загалом Велика Британія не ставила собі за мету збільшити чисельність населення так, як це зробила Канада”, – каже дослідниця.
Джеффрі Кемерон, політолог з Університету Макмастера, каже, що багато країн, як-от Канада, стикаються з нижчою народжуваністю та старінням населення, але успіх будь-якої імміграційної політики залежить від підтримки населення.
“Обмежуючим фактором для багатьох країн є громадська думка”, – твердить фахівець.
У США, де кількість мігрантів, які в’їжджають до країни через південний кордон, досягла найвищого рівня за весь час, існує загальне занепокоєння через те, що іммігрантів вже більше, ніж робочих місць.
До брекзиту хвиля мігрантів зі східних країн Євросоюзу до Великої Британії викликала негативну реакцію на міграцію. Але за останні кілька років, за словами Самптіон, позитивне ставлення до мігрантів зросло, частково тому, що люди вірять, що країна краще контролює приїжджих, ніж раніше.
Проте Канада завжди мала дуже високу підтримку імміграції.
“Я думаю, частково це пояснюється тим, що існує певна довіра громадськості до того, що імміграція до Канади добре керується урядом, а також керується так, щоб вона служила інтересам Канади”, – каже Кемерон.
Але це не означає, що імміграційних проблем немає.
Останніми роками наплив мігрантів на кордоні США викликав певні суперечки. Постійно порушувала цю тему напередодні федеральних виборів 2019 року нова права партія країни, Народна партія Канади.
У різних частинах Канади також різне ставлення до імміграції.
Коли уряд оголосив про свою мету приймати до 500 000 нових іммігрантів щороку, провінція Квебек, яка сама встановлює ліміти імміграції, заявила, що не прийматиме більше 50 000 на рік. Це означатиме, що Квебек, у якому проживає 23% населення країни, прийме лише 10% іммігрантів країни.
Прем’єр-міністр Квебеку Франсуа Лего сказав, що він стурбований тим, що збільшення кількості іммігрантів послабить французьку мову в провінції.
“Починаючи з 50 000 вже буде важко зупинити занепад французької мови”, – каже він.
І хоча Канада дійсно матиме більше можливостей для зростання, у деяких регіонах країни вже відчувається криза через збільшення населення. Такі великі міста, як Торонто та Ванкувер, де зараз проживає близько 10% населення, відчувають брак доступного житла.
В опитуванні 1537 канадців, проведеному Легером та Асоціацією канадських досліджень, троє з чотирьох сказали, що вони певною мірою або дуже стурбовані впливом нової імміграційної політики на житло та соціальні послуги. Майже половина, 49%, зазначили, що цільові показники занадто високі, тоді як 31% сказали, що вони правильні.
Канадський підхід
Ще одна особливість Канади у порівнянні з іншими західними країнами полягає у тому, що вона робить акцент на економічній імміграції. Близько половини приїжджаючих отримують дозвіл на проживання через їхні професійні навички, а не через возз’єднання сім’ї.
До 2025 року уряд сподівається досягти 60% таких мігрантів.
Частково це пояснюється самою системою прийому іммігрантів в Канаді, каже Кемерон. У 1960-х роках Канада перейшла від системи квот в залежності від різних країн до системи на основі балів, яка надає перевагу висококваліфікованим іммігрантам, яким буде легше робити внесок в економіку Канади.
“Сьогодні система керується такими ж принципами”, – сказав він BBC.
Це доволі унікальний підхід, у світі лише Австралія та Нова Зеландія мають подібні системи.
У Великій Британії трохи більше кожного четвертого іммігранта вітають через економічні чинники. У США лише близько 20% грін-карт видається з економічних причин. Обидві країни сподіваються збільшити частку економічних іммігрантів, але велика різниця полягає в тому, що більшість економічних іммігрантів повинні фінансуватися їхніми роботодавцями.
У Канаді пропозиція роботи може зараховуватися до вашої загальної кількості балів, але це не обов’язково.
Хоча Велика Британія нещодавно також перейшла на бальну систему, Самптіон каже, що фактично вона залишається схожою на стару систему, яка надає перевагу іммігрантам, які мають запрошення на роботу.
Чи зможе Канада досягти своєї мети?
Канада не тільки приймає більше кваліфікованих іммігрантів, ніж інші великі країни, але вона також є лідером з прийому біженців. 2021 року їх у країні було 20 428.
Хоча країна і поставила собі амбітні цілі на майбутнє, історія показує, вони не завжди відповідають її власним очікуванням. У 2021 році Канада планувала розселити близько 59 000 біженців – майже втричі більше, ніж вона й дійсності прийняла.
В інтерв’ю CBC міністр імміграції Шон Фрейзер сказав, що цей розрив здебільшого пов’язаний із закриттям кордонів у Канаді та в усьому світі, пов’язаних з пандемією коронавірусу.
До 2023 року Канада має намір допомогти переселити 76 000 біженців.
Більше новин про події у Канаді читайте на UkrNews.ca
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook, Twitter та Instagram
