У міжвоєнний період Канада була одним із найпривабливіших напрямків заокеанської еміграції для мешканців Галичини, Волині та Полісся. Країна потребувала заселення великих сільськогосподарських земель на Заході, що стимулювало уряд активно залучати іммігрантів.
До Першої світової війни, між 1901 і 1914 роками, до Канади переселилося 3,1 млн осіб, серед яких 120–170 тисяч становили вихідці з західноукраїнських земель, – розповідає сторінка «Генеалогічні, історико-краєзнавчі та наукові дослідження» у Facebook.
Перша світова війна та економічна криза 1918–1921 років різко знизили еміграційний потік. Українців у Канаді вважали підданими «ворожих держав», і 1919 року ухвалили закон, що обмежував їхнє право купувати землі та отримувати громадянство протягом десяти років після війни. Частина переселенців навіть повернулася на батьківщину.
З переломом у 1923 році, коли економіка Канади почала швидко зростати, імміграційні потоки відновилися. Скасування обмежень для українців і активні заклики до сільськогосподарської колонізації стимулювали нову хвилю еміграції. Особливу роль у цьому відіграли залізничні компанії CNR і CPR, власники величезних земельних наділів.
Пік переселення припав на 1926–1930 роки, коли понад 71 тисяча українців виїхала до Канади – понад 70% усіх міжвоєнних емігрантів із Західної України. Процес супроводжувався «еміграційною гарячкою»: агентства мореплавних компаній активно агітували людей виїжджати, а оформлення документів і витрати на проїзд були значними.
Світова економічна криза 1929 року та нові імміграційні обмеження знизили потік емігрантів після 1930 року. Вступний податок зріс до 1 000 доларів, а польсько-канадський судноплавний конфлікт ускладнив поїздки. Відновлення імміграції почалося лише з 1936 року завдяки покращенню економічної ситуації та підтримці фермерів.
Більшість переселенців були середньозаможними селянами з капіталом щонайменше 1 500 канадських доларів. Вони оселялися переважно у степових провінціях – Альберті, Манітобі та Саскачевані, створюючи окремі українські спільноти, що стали відомі як «мала Україна».
Завдяки цьому тривалому еміграційному процесу зберігся великий масив документів: нормативні матеріали, обіжники, інформаційні бюлетені, звіти пароплавних компаній, списки емігрантів, листування та журнали реєстрації. Вони дають унікальне уявлення про масштаби та механізми української еміграції до Канади.
Про історію української еміграції та документи цього періоду можна дізнатися більше на сторінці «Генеалогічні, історико-краєзнавчі та наукові дослідження» у Facebook.
Більше новин про події у Канаді читайте на UkrNews.ca.
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook, Instagram, Telegram та Threads
