В європейських країнах діють механізми, що дозволяють людям залишатися на роботі під час кризи. Канаді натомість довелося «винаходити велосипед», – розповідає HuffPost News.
Відколи у березні почалася пандемія і блокування економіки через COVID-19, близько 5,5 млн. канадців втратили роботу чи стали працювати менше годин. Офіційний рівень безробіття в збільшився більш, ніж удвічі – з 5,5% на початку року до 13,7%. У США, до прикладу, рівень безробіття виріс теж немало, в чотири рази – з 3,4% до 14,7%.
Ці приголомшливі втрати канадці та американці неминуче будуть відчувати ще багато років, і це гірше, ніж ситуація з безробіттям майже в усіх інших розвинених країнах.
У єврозоні – 19 країнах, які використовують євро – рівень безробіття в квітні був 7,3%, що на 1% вище, ніж до пандемії – травневі цифри ще не доступні в Європі. У Німеччині рівень безробіття виріс з 3,4% до 3,5%.
В Італії, яка дуже постраждала на початку пандемії, рівень безробіття впав до 6,3% в квітні. Хоча переважно тому, що багато людей, які були безробітними до пандемії, перестали шукати роботу, а не тому, що країна створила нові робочі місця.
Європейські уряди мають програми підтримки зарплат для бізнесу, щоб запобігти звільненням. Тобто держава частково компенсує бізнесу витрати на зарплати, які виплачують працівникам. У Північній Америці влада завжди приділяла увагу допомозі тим, хто вже звільнений.
В Італії, Німеччині та інших країнах ЄС уряди швидко оголосили, що бізнес отримає субсидії на зарплату, щоб зберегти зайнятість людей. В результаті навіть бізнес, який змушений був закритися повністю, часто зберігав робочу силу, чекаючи нагоди знову задіяти працівників після карантину.
Наприклад, в німецька система Kurzarbeit дозволяє компаніям скорочувати години роботи працівників, а уряд покриває 60% втраченого доходу. Як правило, компанії доповнюють виплати, і співробітники врешті отримують 80% від звичайної зарплати.
Так європейські компанії змогли зберегти робочу силу під час карантину. У Канаді та США, початкові надзвичайні заходи не давали бізнесу надії, що вони зможуть утримати своїх працівників за сприяння влади.
Прем’єр-міністр Джастін Трюдо оголосив 18 березня про субсидії на зарплату в розмірі 10% від заробітної плати. Ця сума здавалася радше символічною, ніж корисною для бізнесу. Побачивши реакцію бізнесу, 29 березня ліберальний уряд швидко збільшив субсидії на зарплати до 75%. Але за ці вирішальні дев’ять днів багато компаній прийняли фатальні рішення щодо звільнень, не чекаючи на значущу підтримку по зарплаті від уряду.
Річ, яка допомогла роботодавцям прийняти рішення про звільнення – урядова допомога з надзвичайних ситуацій для безробітних (CERB). Згідно з нею, канадці можуть отримувати допомогу 2000 доларів на місяць. CERB допоміг роботодавцям відчути себе не так жахливо через звільнення працівників.
Фото: The Canadian Press
