Консервативна партія Британської Колумбії здобула переконливу перемогу на дострокових провінційних виборах, випередивши чинного прем’єра Девіда Ебі та Нову демократичну партію (BC NDP). Консерватори сформують уряд більшості, а тимчасовий лідер партії Лорн Дерксон очолить уряд провінції.
Політичний злет Дерксона став одним із найшвидших в історії Канади. Менш ніж за п’ять тижнів він пройшов шлях від маловідомого депутата від округу Карібу – Чилкотін до призначеного керівництвом партії лідера, а тепер і майбутнього прем’єра.
Перемога знаменує кардинальне відродження Консервативної партії Британської Колумбії, яка десятиліттями залишалася маргінальною політичною силою та майже пів століття не могла провести жодного свого представника до законодавчих зборів провінції.
Ще 32 дні тому такий результат здавався малоймовірним. Тоді Девід Ебі оголосив дострокові вибори, хоча чергове голосування мало відбутися лише через два роки, а його уряд мав перевагу всього в одне депутатське місце.
Спочатку Ебі пояснював своє рішення необхідністю отримати сильніший мандат для подолання економічної невизначеності, спричиненої політикою президента США Дональда Трампа та американськими тарифами. Згодом він заявив, що дострокові вибори допоможуть подолати політичний застій у законодавчих зборах.
Однак опоненти прем’єра вважали це спробою скористатися внутрішньою кризою в лавах консерваторів, які на той час переживали розколи, відставки та вихід депутатів із фракції.
Зрештою, цей розрахунок не виправдався. Після призначення Дерксона лідером консерватори змогли зупинити відтік депутатів і об’єднати значну частину правоцентристського електорату.
Натомість Нова демократична партія Ебі перейде в опозицію. Востаннє НДП перебувала в ролі офіційної опозиції у 2017 році. Третє місце посіла Партія зелених Британської Колумбії на чолі з Емілі Лован.
Передвиборчу економічну програму консерватори оприлюднили вже після початку дострокового голосування. Вони пообіцяли прискорити економічний розвиток провінції, залучаючи додаткові доходи без скорочення основних державних послуг і підвищення податків.
Партія назвала свій підхід політикою фінансової стриманості, а не жорсткої економії. Згідно з її планом, до 2030 року дефіцит бюджету має скоротитися до 10,8 млрд доларів.
Серед основних передвиборчих обіцянок консерваторів:
– зниження податку на доходи фізичних осіб;
– спрощення процедур і скорочення бюрократичних перешкод для будівництва нового житла;
– заміна чинної системи автострахування без визначення вини на гібридну модель;
– створення додаткових місць у дитячих садках і запровадження цілодобового догляду за дітьми для працівників окремих професій;
– скасування Закону про Декларацію прав корінних народів (DRIPA);
– розширення видобутку природного газу та розвитку галузі скрапленого природного газу (LNG).
Від політичної периферії до влади
Тривалий час консерватори Британської Колумбії залишалися на узбіччі провінційної політики. Правоцентристські виборці переважно підтримували партію Social Credit, а згодом – Британську колумбійську ліберальну партію. На виборах 2020 року консерватори отримали менш ніж 2% голосів.
Ситуація почала змінюватися після приходу Джона Растада – колишнього представника лібералів, який приєднався до консерваторів у лютому 2023 року, а вже наступного місяця очолив партію.
Під його керівництвом консерватори здобули 44 місця на виборах у жовтні 2024 року, зупинившись лише за три мандати від більшості.
Однак внутрішні суперечки, відставки та виключення депутатів призвели до того, що в грудні минулого року Растад залишив посаду лідера. Після кількох місяців тимчасового керівництва Тревора Голфорда партію очолила Керрі-Лінн Фіндлі, за якої внутрішні конфлікти знову загострилися.
За 113 днів її керівництва кілька депутатів залишили фракцію або були виключені з неї. Чисельність консервативної фракції скоротилася приблизно до середини двадцяти депутатів. Фіндлі пішла у відставку 20 вересня – за два дні до того, як Ебі оголосив дострокові вибори.
Після цього депутати, які залишилися у фракції, підтримали кандидатуру Дерксона. Він достроково повернувся з поїздки до Африки та почав відновлювати єдність партії, переконавши кількох законодавців знову приєднатися до консерваторів.
Уже за два дні Дерксон розпочав передвиборчу кампанію на посаду прем’єра від партії, до якої приєднався лише у 2024 році.
